проект

від « ___ » _________ 2015 року с. Бедевля

Про добровільне об’єднання територіальних громад

Відповідно до статей 2, 4, 6, 7 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» Бедевлянська сільська рада ВИРІШИЛА:

1. Об’єднатися з територіальними громадами сіл Бедевля, Руня, Глиняний та Дубрівка Бедевлянської сільської ради, села Біловарці, Біловарської сільської ради в Бедевлянську сільську територіальну громаду з центром у селі Бедевля .
2. Доручити Бедевлянському сільському голові Рішко І. М. звернутися до Закарпатської обласної ради з клопотанням про утворення Бедевлянської сільської територіальної громади.
3. Повноваження Бедевлянської сільської ради, Бедевлянського сільського голови припинити з моменту набуття повноважень новообраними органами місцевого самоврядування, Бедевлянським сільським головою Бедевлянської територіальної громади, утвореної внаслідок добровільного об’єднання.
4. Правонаступником активів і пасивів (зобов’язань) Бедевлянської сільської ради визначити Бедевлянську сільську раду, утворену внаслідок добровільного об’єднання.


Сільський голова І. М. Рішко

Про встановлення ставок, надання пільг
та порядок справляння земельного
податку у 2015 році на території
Бедевлянської сільської ради
Відповідно до Податкового Кодексу України (в редакції Закону України від 28.12.2014 року № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», тридцять перша (друге пленарне засідання) сесія Бедевлянської сільської ради ВИРІШИЛА:

1. Встановити, що справляння земельного податку з 1 січня 2015 року здійснюється відповідно до норм статей 269-290 Податкового Кодексу України (в редакції Закону України від 28.12.2014 року № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»).

2. Встановити ставку земельного податку на 2015 рік:

2.1. Для сільськогосподарських угідь – в розмірі 1% від їх нормативно-грошової оцінки.
2.2. Для земельних ділянок виділених для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), – в розмірі 1% від їх нормативно-грошової оцінки згідно меж економіко-планувальних зон.
2.3. Для земельних ділянок несільськогосподарського призначення комерційного використання та ділянок, які зайняті під виробничими та господарськими будівлями та спорудами фізичних та юридичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність на території с. Бедевля – в розмірі 1% від нормативно-грошової оцінки.
2.4. Для земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної власності), з власниками яких не укладено договори оренди на земельні ділянки, – в розмірі 0,5% від нормативно-грошової оцінки на території с. Бедевля.
3. Звільнити від сплати земельного податку органи державної влади та органи місцевого самоврядування; заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів; дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування; заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; релігійні організації розташовані на території с. Бедевля, статути (погодження) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

4. Направити дане рішення Державній податковій інспекції у Тячівському районі для вжиття заходів щодо правильності нарахування та забезпечення повноти сплати коштів платниками земельного податку в дохід бюджету згідно діючого законодавства та цього рішення.

5. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та розвитку села (голова комісії Маркуш І. М.).


Сільський голова І. М. Рішко Про встановлення ставок, надання пільг
та порядок справляння земельного
податку у 2015 році на території
Бедевлянської сільської ради
Відповідно до Податкового Кодексу України (в редакції Закону України від 28.12.2014 року № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», тридцять перша (друге пленарне засідання) сесія Бедевлянської сільської ради ВИРІШИЛА:

1. Встановити, що справляння земельного податку з 1 січня 2015 року здійснюється відповідно до норм статей 269-290 Податкового Кодексу України (в редакції Закону України від 28.12.2014 року № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»).

2. Встановити ставку земельного податку на 2015 рік:

2.1. Для сільськогосподарських угідь – в розмірі 1% від їх нормативно-грошової оцінки.
2.2. Для земельних ділянок виділених для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), – в розмірі 1% від їх нормативно-грошової оцінки згідно меж економіко-планувальних зон.
2.3. Для земельних ділянок несільськогосподарського призначення комерційного використання та ділянок, які зайняті під виробничими та господарськими будівлями та спорудами фізичних та юридичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність на території с. Бедевля – в розмірі 1% від нормативно-грошової оцінки.
2.4. Для земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної власності), з власниками яких не укладено договори оренди на земельні ділянки, – в розмірі 0,5% від нормативно-грошової оцінки на території с. Бедевля.
3. Звільнити від сплати земельного податку органи державної влади та органи місцевого самоврядування; заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів; дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування; заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; релігійні організації розташовані на території с. Бедевля, статути (погодження) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

4. Направити дане рішення Державній податковій інспекції у Тячівському районі для вжиття заходів щодо правильності нарахування та забезпечення повноти сплати коштів платниками земельного податку в дохід бюджету згідно діючого законодавства та цього рішення.

5. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та розвитку села (голова комісії Маркуш І. М.).


Сільський голова І. М. Рішко

від « 30 » _січня 2015 року с. Бедевля


Про затвердження в новій редакції
Положення про податок на нерухоме
майно, відмінне від земельної ділянки


Відповідно до ст.10 та ст.ст.265 та 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (в редакції Закону України №71-VIII від 28.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»), пунктом 24 статті 26, статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сесія Бедевлянської сільської ради ВИРІШИЛА:

1. Затвердити в новій редакції Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (додається).

2. Оприлюднити дане рішення на офіційному сайті села Бедевля та надіслати Державній податковій інспекції ГУ ДФС в Закарпатській області для контролю за справлянням оплати.

3. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну депутатську комісію з питань бюджету та управління майном (голова комісії Форнвальд Я. Е.)






Сільський голова І. М. Рішко

Затверджено
рішення двадцять восьмої сесії шостого скликання Бедевлянської сільської ради
від 30 січня 2015 року № 506

1.Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлюється відповідно до статей 10, 265 та 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (в редакції Закону України №71-VIII від 28.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»).
1.1.Визначення понять:
Об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки;
1.1.1. Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:
а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;
б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;
в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;
г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;
ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;
1.1.2. садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;
1.1.3 дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку;

1.2.Об’єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:
а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі (автозаправочні станції, аптеки та інші);

2.1.Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
2.2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

3.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
3.2. Не є об’єктом оподаткування:
а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) гуртожитки;
ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;
д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

4.1. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
4.2. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
4.3. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

5.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Сільська рада може збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування, встановлена цим підпунктом.

5.2. Звільняються від сплати податку на нерухоме майно об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій на території села, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на території міської ради з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:
- об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;
- об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Сільська рада до 1 лютого поточного року подає до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих нею відповідно до абзацу першого та другого цього підпункту.

6. Ставка податку

6.1. Ставки податку для об’єктів житлової, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються в розмірі 0, 05 % відсотка від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування .
6.2. Ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб
встановлюються в таких розмірах :


№
п/п Тип об’єкта нерухомості Ставка податку, % Примітка
а будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку 0,05 0, 61 грн. за 1 кв.м.
б будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей 0,1 1, 22 грн. за 1 кв.м.
в будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; 0,05 0, 61 грн. за 1 кв.м.
г гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; 0,05 0, 61 грн. за 1 кв.м.
д будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) 0, 1 1, 22 грн. за 1 кв.м.
е господарські (присадибні) будівлі 0,01 0, 12 грн. за 1 кв.м.
є інші будівлі (автозаправочні станції, аптеки та інші)



0,05



0, 61 грн. за 1 кв.м

7.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

8.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" пункту 5.1 цього положення та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" пункту 5.1 цього положення та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" пункту 5.1. цього положення та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів 2 і 3 цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
8.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 8.1 пункту 8 цього Положення, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, Тячівської міської ради за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.
8.3.Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
8.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
8.5. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
8.6. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування податком
8.7. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.
8.8. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

9.1. Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків.

10.1. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:
а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації";

Примітка: Положення розроблено відповідно до Статті 266 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 4834-VI від 24.05.2012; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014.



Сільський голова І. М. Рішко